сріблястий — [ср ібл’а/стией] м. (на) стому/ с т ім, мн. с т і … Орфоепічний словник української мови
сріблястий — 1) (кольором і блиском схожий на срібло), сріблистий, срібний, сріберний, срібляний; перламутровий (який нагадує перламутр) Пор. білястий 2) див. дзвінкий 1) … Словник синонімів української мови
сріблястий — прикметник … Орфографічний словник української мови
актиній — ю, ч. 1) Ac. Радіоактивний хімічний елемент, рідкісний у природі. 2) Проста речовина – сріблястий метал, що слабо світиться у темряві блакитним світлом … Український тлумачний словник
америцій — ю, ч. Am. Штучно добутий радіоактивний хімічний елемент. Проста речовина америцію – сріблястий хімічно активний метал, що світиться у темряві … Український тлумачний словник
германій — ю, ч. Хімічний елемент; сріблястий твердий крихкий метал … Український тлумачний словник
ербій — ю, ч. Er. Рідкісноземельний елемент. Проста речовина – м який сріблястий метал … Український тлумачний словник
залізо — а, с. 1) Проста речовина хімічного елемента Феруму. Блискучий, сріблястий, пластичний метал. 2) розм. Жерсть, залізні штаби, смуги і т. ін. || збірн. Залізні вироби, конструкції, сукупність залізних предметів, машин і т. ін. || діал. Ланцюг. ||… … Український тлумачний словник
Індій — ю, ч. In.Хімічний елемент, м який сріблястий метал; використовується як герметик у вакуумних приладах, космічних апаратах та ін … Український тлумачний словник
калій — ю, ч. K. Проста речовина калію – сріблястий м який лужний метал; застосовується у синтезах, металотермії, виговленні супернапалму та ін … Український тлумачний словник
